- концентрація
- -ї, ж.1) тільки одн. Дія за знач. концентрувати й дія і стан за знач. концентруватися; зосередження (у 1 знач.).••
Вибухонебезпе́чна концентра́ція — вміст у повітрі вибухонебезпечних речовин у кількості, яка перевищує нижню концентраційну межу вибуховості.
Грани́чно допусти́ма концентра́ція — величина концентрації будь-якого компонента в суміші, перевищення якої недопустиме.
Грани́чно допусти́ма концентра́ція до́мішки в атмосфе́рі — максимальна концентрація домішки в атмосфері, яка за періодичним впливом або протягом усього життя людини шкідливо не впливає на неї. **
Концентра́ція виробни́цтва — зосередження виробництва одного або декількох споріднених видів продукції на великих підприємствах, в межах невеликого регіону.
Концентра́ція капіта́лу — збільшення розмірів капіталу за рахунок нагромаджень, тобто перетворення в капітал частини додаткової вартості.
2) хім. Ступінь насиченості, густоти якогось розчину.••Концентра́ція ро́зчину — вміст розчиненої речовини в одиниці маси або об'єму розчину.
Моля́рна концентра́ція — величина, яка дорівнює відношенню кількості речовини компонента розчину до об'єму розчину.
3) гірн. Збагачення корисних копалин через виокремлення найпридатнішої складової частини для подальшої обробки. Концентрація руди.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.